Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Водянчик, -ка, м. Ум. отъ водяник.
Діва́ха, -хи, ж. Ув. отъ діва.
Доте́па, -пи, ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. 2) Способный чоловѣкъ.
Зайди́голова, -ви, об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ.
Каплун, -на, м. 1) Кладеный, холощеный пѣтухъ. У містечку Берестечку десять кур, а десята чубатая, ще й каплун. В маслі каплунів зготувати. 2) Названіе хитраго вола.
Небеський, -а, -е. = небесний. От гнів небеський настає.
Обов'язковий, -а, -е. Обязательный.
Петрик, -ка, м. Улитка.
Подовбати, -ба́ю, -єш, гл. Поковырять.