Блят, -ту, м. 1) Пластинка (металлическая); доска деревянная для писанія на ней масляными красками. Приснився мені сон, щоб змалювать три иконі.... Купить дерева та повезти до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат.... помалює. 2) То же, что и бердо 1, ткацкій снарядъ, вставляемый въ ляду, сквозь который проходять нити основы. Части: двѣ горизонтальныя планки рамки — бильця, зубья — тростки. Въ Галиціи зубья называются — сказівки, щели между ними — комірки. 3) Составная часть внутренняго колеса мельницы — часть обода (4 — 6 такихъ частей составляютъ полный ободъ), въ который вставляются кулаки. Ум. блятик.
Бузинина, -ни, ж. Одинъ стебель бузины. Ум. бузининка. Виросла бузинника, та така гарна, правенька.
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Здрабисува́ти, -су́ю, -єш, гл. Изрыть. Кури увесь мій город здрабисували.
Зринутися, -нуся, -нешся, гл. Хлынуть. Зринулася водиця з Дунаю, з Дунаю тихого, бережку крутого.
Матерба́с, -су, м. Пестрядь (матерія). Серед базару торгували жиди стрічками, ситцем, матербасом.
Мо́зу́ля, -лі, ж. = мозоля.
Проморочитися, -чуся, -чишся, гл. Провозиться, испытать затрудненія, хлопоты, заботы.
Флячки, -чок ж, мн. Кушанье: порѣзанныя на куски свиныя или телячьи кишки, сваренныя въ пшенной кашѣ.
Чужовірство, -ва, с. Иновѣріе. Не вподобав демократ русин свого давнього панства — кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство.
