Висинити Cм. висинювати.
Зголо́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зголоси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Отзываться, отозваться, выражать, выразить желаніе. Хто мене молоду додому проведе? — Зголосився козак.
Курище, -ща, с. 1) Облако дыму, пыли. Од диму сонце закаптилось, курище к небу донеслось. 2) (Съ удареніемъ на первомъ слогѣ). Дымящійся костеръ.
Лі́пше Cм. ліпш.
Маґне́с, -су, м. Магнить.
Натоптаний, -а, -е. 1) Плотно набитый.
2) О головѣ: полная ума и знаній. Їй любо було одкривати світ його очім, утішно думати: з якою натоптаного головою виросте її онуча.
Побачити, -чу, -чиш, гл.
1) Увидѣть. Нехай же я сам побачу, де марно загину. Гаразд, гаразд, пане Саво, ще лучче з тобою: як ми тебе побачимо на воронім коню.
2) Посмотрѣть, взглянуть. А побачте, діду, що то воно горить. Встань, мила, встань, господине, за тобою вся худоба гине! «Нехай гине, нехай пропадає, побач, милий, як друга надбає».
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Руйнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разрушаться, уничтожаться, разоряться.
Узгряничанин, -на, м. Жительствующій около границы.
