Зеле́нка, -ки, ж. Сортъ дыни.
Лодя́к, -ка́, м. Водяная пловучая мельница (на лодкахъ).
Сизоокий, -а, -е. Съ сѣрыми глазами. Рають йому дві дівиці: їдна косоока, друга сизоока.
Скричатися, -чуся, -чишся, гл. Истомиться, измучиться отъ крика. (Дитя) за ніч іскричалось і ніч не спало.
Сотішати, -ша́ю, -єш, сов. в. соті́шити, -шу, -шиш, гл. = утішати, утішити. Викинув Іванко половиночку (копи), сотішив дівчину-челядиночку.
Табун, -на, м.
1) Табунъ. Ой чий же то сивий коничок по табуні ходить?
2) Стая, стадо. І тілько край ставка оставсь табун утят. Дрохви, журавлі, хохітва підіймались табунами. Оселедці ходять табунами. Табун горобців і табун мишей. Ум. табунець, табунчик. Засоромивсь осміяний, горобець та й покинув ріднесенький табунець.
Топчак, -ка, м. Мельница съ коннымъ или воловьимъ приводомъ.
Тугонька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Укохати, -хаю, -єш, гл. Полюбить.
Украдатися, -даюся, -єшся, сов. в. украстися, украдуся, -дешся, гл.
1) Избѣгать, избѣгнуть встрѣчи съ кѣмъ, уходить, скрываться, скрыться. Його вона шукала — побачитись, а він украдався, та й не бачила таки.
2) Пробираться, пробраться, прокрасться, вкрасться. Увечері якось укрався в сіни. Та недосвіт перед світом в садочок укрався. Вкралося горе.
