Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стіс

Стіс, стосу, м. Кубическій сажень дровъ, кирпича. МУЕ. III. 28. Тут цілий стіс дров. Три стоси цегли. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІС"
Баламутство, -ва, с. Возмущеніе, смущеніе; обманъ. Їх обман, їх криту золотом і баламутством правду. К. ДЗ. 37.
Вітцівщина, -ни, ж. = батьківщина. Желех.
Загеркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ).
Знатурити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня. Н. Вол. у.
Куликів, -кова, -ко́ве Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями. Лохвиц. у.
Мохови́к, -ка́, м. Раст. Boletus subtomentosus. ЗОЮР. І. 114.
Науковість, -вости, ж. Научность. Желех.
Піджива, -ви, ж. Подкрѣпленіе (пищей). Левч. 107.
Роспадина, -ни, ж. Разсѣлина.
Шухля, -лі, ж. Лихорадка. Влад.-Волынск. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.