Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Вимір, -ру, м.
1) Промѣръ, измѣреніе.
2) Доля хлѣба за помолъ.
Виполоч, -чі, ж. Неглубокая водомоина. ; лужа, родъ неглубокаго рѣчнаго заливчика? Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові.
Гребенчу́к, -ка́, м. Родъ растенія, похожаго на тернъ.
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Заголубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться, стать голубымъ. Зажовтіє, заголубіє і зачервоніє квітами.
Ковчег, -га, м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег.
Поворочувати, -чую, -єш, гл. = повертати.
Попосидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись.
Тверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Отрезвлять.
