Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стік

Стік, сто́ку, м. Стокъ, спускъ (воды)? впаденіе (рѣки)? Край села Теплиць, у стоку річки Полянина. Мкр. Н. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІК"
Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Лантушка, -ки, ж. Неповоротливая, мѣшковатая женщина. Харьк.
Непроворняка, -ки, об. Непроворный человѣкъ. Ішла роззявляка, а їхав непроворняка. Ном. № 6594.
Окладка, -ки, ж. = окладина. О. 1861. XI. 110.
Підданка, -ки, ж. 1) Подданная. 2) Крѣпостная. Ум. підда́ночка. Ой пане, папочку, ведем тобі підданочку. Мет. 235.
Подешевити, -влю, -виш, гл. Продешевить.
Простягати, -га́ю, -єш, сов. в. простягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть, простереть. Він простяг руку та й поблагословив мене. МВ. І. 17.
Роздзявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздзявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть, раскрыть (ротъ). Мовчи, невістко, не роздзявляй губи. Чуб. Роздзяв уста смажні, я тобі їх сповню. К. Псал. 190. Ганна побачила через тин барбосову морду з роздзявленим ротом, з вишкириними зубами. Левиц. І. 31.
Совгнути, -гну, -неш, гл. Двинуть сильно. Совгнули кіньми — як грім на небі. Kolb. І. 110.
Тигриця, -ці, ж. Тигрица. Поранена тигриця. Левиц. І. 259.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.