Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безуставично Cм. безуставичне.
Боклаг, -га, м. боклага, -ги, ж. Плоскій боченокъ. Ном. № 3004. Шух. І. 251. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Кв. Ум. боклажок.
Відхідливий, -а, -е. Легко успокаивающійся, отходчивый. Він хоч сердитий, та відхідливий. Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. Г. Барв. 273.
Гурака́, нар. Поднявъ руки вверхъ (ловить, напр. мячъ, брошенный вертикально вверхъ). Гурака хватав гилку. Радом. у.
Ди́бом нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, — дак волос дибом становиться. Рудч. Ск. І. 24. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Макс. (1849) 59. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий. Котл. Ен.
Золоття, -тя, с. соб. Золотыя нити? Золотыя вещи? Ой просо, просо — волоття, ой косо, косо, золоття. Мет. 206.
Катерка, -ки, ж. Катеръ. Гей, катерко розбитая. Чуб. V. 954.
Нагоро́да, -ди, ж. Награда. Нагорода ваша велика на небі. Єв. Л. VI. 23. Лопата — заплата, а Бог — нагорода. Ном. № 4608.
Підвішувати, -шую, -єш, сов. в. підвісити, -шу, -сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235.
Поскінний, -а, -е. = плоскінний.