Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стихати

Стихати, -хаю, -єш, сов. в. стихнути, -хну, -неш, гл. Стихать, стихнуть, утихать, утихнуть, затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. То стала злая хуртовина по Чорному морю стихати. Макс. Музики стихли. Стор. МПр. 82. У селі і в полі усе давно стихло, тільки не стихає в гаю соловейко. Хата. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИХАТИ"
Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Двійчи нар. = Двічи.
Замізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Задумать.
Зварія́тіти, -тію, -єш, звар'юва́ти, -р'ю́ю, -єш, гл. Сойти съ ума. Зваріятів Максим. Н. Вол. у. Чи не звар'ював він зовсім, чи не здурів він? Левиц. І. 528.
Куцан, -на, м. = куцак. Чоловік ставив свічечки в церкві, а дійшовши до св. Михайла приліпив йому одну, а куцанові другу. — Не ліпи, — кажуть, — там! — Мені наказував батько — і того, мов, не гніви, і того не дражни. Ном. стр. 287. Музика да мірошник наче родичі, прости Господи, куцану. Рудч. Ск. і. 74.
Постоячка, -ки, ж. Приборъ, состоящій изъ двухъ, расположенныхъ одинъ надъ другимъ, круговъ на четырехъ ножкахъ, въ средину котораго ставятъ дитя, учащееся ходить. Мил. 30.
Проволоводитися, -джуся, -дишся, гл. Промедлить, провозиться.
Розшпінкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разстегнуться. Вх. Зн. 61.
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.