Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

худібний

Худібний, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422.. Cм. худобний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУДІБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУДІБНИЙ"
Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
Гептатися (-таюся, -єшся?). гл. Браниться. Шух. І. 34.
Летя́чий, -а, -е. = летючий 1. Летячу птицю б'є. Канев. у.
Напроку́дити, -джу, -диш, гл. Напроказить. Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появе.
Настобурчити, -ся и настовбурчити, -ся. Cм. настобурчувати, -ся и настовбурчувати, -ся.
Порзнитися, -нюся, -нишся, гл. Скоромиться. МУЕ. III. 47.
Рата, -ти, ж. Срокъ платежа, также часть платы (арендной и пр.), приходящаяся на данный срокъ. Чуб. VI. 226. Першу рату заплатив. ратами виплачувати. Уплачивать по частямъ, частями. Подольск. г. роскласти плату на рати. Распредѣлить уплату на извѣстные сроки. Подольск. г. суха рата. Арендная плата въ неурожайный годъ. Подольск. г. на рати. Ha выплату. Галиц.
Рукописний, -а, -е. Рукописный. Рукописний збірник. Стор. II. 153.
Хапко, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) Хватающій что либо (чаще всего говорится о чортѣ). Побере їх хапко. Ном. № 4089. 3) = злодій. Вх. Зн. 76. Хапко з хапком знаєся. Ном. № 7957. 4) Въ загадкѣ: котъ. Ном. № 129, стр. 294.
Чечевиця, -ці, ж. Раст. Ervum Lens L. ЗЮЗО. І. 122. Хто в горох, а хто в чечевицю. Ном. № 6658.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУДІБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.