Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стислий

Стислий, -а, -е. Сжатый, тѣсный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИСЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИСЛИЙ"
Бондаренчиха, -хи, ж. Жена сына бочара.
Бурячча, -ча, с. соб. отъ буряк.
Галадущик, -ка, м. = гладущик. Желех.
Грідушки́(-шок,, ж?). Переднія части кептара. Шух. І. 122.
Закаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Запачкать. Він оставсь на дворі, закаляв чобіт. Рудч. Ск. І. 67.
Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Грин. III. 495. Як же ж можна щоб не звеличати його. Н. Вол. у. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо. Грин. III. 48.
Неоднаковий, -а, -е. Неодинаковый, несходный, различный. Cм. неїднаковий.
Оскомелок, -лка, м. Обломокъ сухой вѣтки. Рк. Левиц.
Пролій, (-лія?), м. Ливень. Вх. Зн. 458.
Рарожий, -а, -е. Принадлежащій балабану.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИСЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.