Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Бутність, -ности, ж. = бута. Желех.
Держа́вець, -вця, м. Помѣщикъ; владѣтель. Хата, 135. Городова ж козацька старши́на за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орандарів руку тягла. К. ЧР. 10.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Короткомо́вність, -ности, ж. Лаконизмъ. Знаходимо в їй (у книзі) усі прикмети старосвітського стилю: короткомовність, нахил до загадки. К. Іов. IX
Промантачитися, -чуся, -чишся, гл. Промотаться. Промантачились городяне на свої що-тиждня новії моди. К. (О. 1861. І. 311).
Ростворяти, -ряю, -єш, сов. в. роствори́ти, -рю́, -риш, гл. Открывать, открыть. Небеса ростворили. Чуб. III. 329.
Сковзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися.
Струнький, -а́, -е́ Стройный. Станочок струнький. МВ. ІІ. 19.
Трапунок, -нку, м. Случай. Сквир. у.