Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. МВ. (О. 1862. III. 54)Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата. Стор. II. 31.
Корівка, -ки, ж. Ум. отъ корова. 1) Коровка. Покидали й хати, і маленьких діток, і поросяток, і птицю, і корівок. Кв. II. 85. 2) Самка жука носорога (oryctes). Мнж. 183.
Леле́нути, -ну, -неш, гл. Сильно полить, хлынуть. А після тієї грози як леле 2не дощ! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади). Желех.
Обсів, -ву, м. Незасѣянное по недосмотру мѣсто въ полѣ. Лохв. у.
Осоружний, -а, -е. Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли... вони мені осоружні. Котл. Н. П. 363.
Підбовтувати, -тую, -єш, сов. в. підбовтати, -таю, -єш, гл. Подбалтывать, подболтать.
Просаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. просади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Продѣваться, продѣться, просунуться. 2) Прокалываться, проколоться, наколоться.
Ростектися Cм. ростікатися.
Спостувати, -тую, -єш, гл. = спостити. А написано та 12 п'ятниць та в году спостувати. ЗЮЗО. II. 116.