Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зави́ти I, -ся. Cм. і. завивати, -ся.
Здра́да, -ди, ж. и пр. = зрада и пр.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці. Ном. № 13288.
Махля́рка, -ки, ж. Плутовка, обманщица. Ум. махля́рочка. Да циганочка-махлярочка теє поробила. Рк. Макс.
Нив, -ву, м. 1) Низъ, ниже лежащее мѣсто. Він і покотився на низ. 2) Долина. Пішли низами. 3) Земли Войска Запорожскаго. Славна Чута товстими дубами, ще славніша Низом, козаками. Н. п. 4) мн. низи. Нижній край невода. Азовск. Стрижевск.
Ошанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Окопаться, засѣсть.
Позалітісь нар. = позаторік. Вх. Зн. 33.
Пошкодіти, -ді́ю, -єш, гл. = пошкодувати. Вона і пошкоділа його колоти. Мнж. 32. Пошкоділа рідного брата. Новомоск. у.
Приконечник, -ка, м. Конецъ (кнута, арапника). Як стали цигана різать гарапниками, — били, що аж приконечник в єдному одпав. Рудч. Ск. II. 183.
Супор, -ру, м. Сопротивленіе, вражда. В супор. Наперекоръ.