Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Задриста́тися, -щу́ся, -єшся, гл. Запачкаться поносомъ.
Зойкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш, гл. Вопить, стонать, застонать. Желех.
Навпо́мірки нар.нести́. Нести ведро вдвоемъ, поддерживая коромысло съ двухъ сторонъ въ то время, какъ ведро находится посрединѣ коромысла. Он малі дівчата несуть відро води навпомірки.
Нащебетати, -бечу, -чеш, гл. 1) Нащебетать. 2) Наговорить много. Дівчата прибіжять, нащебечуть. МВ. І. 36.
Понабігати, -гаємо, -єте, гл. Набѣжать, сбѣжаться (о многихъ). Понабігають з слободи дітвора до діда. Драг. 419.
Пробавитися, -влюся, -вишся, гл. Промедлить, промѣшкать.
Пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.
Спаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испакостить. Старий стару хвале, що добрий борщ варе, а молодий свою гудить: що не зваре, то спаскудить. Чуб. V. 1128.
Трохась нар. = троха. Трохась не впало. О. 1862. IV. 81.
Трусик, -ка, м. Ум. отъ трусь.