Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спрягатися

Спрягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. 1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Харьк. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом Г. Барв. 267. 2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить. Рудч. Ск. І. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРЯГАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРЯГАТИСЯ"
Відгороджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. відгородитися, -джуся, -дишся, гл. Отгораживаться, отгородиться.
Запері́зувати, -зую, -єш, сов. в. запереза́ти, -жу́, -же́ш, гл. Опоясывать, опоясать.
Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Кошикарство, -ва, с. Ремесло корзинщика. Желех.
Наду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумать, придумать. 2) Вспомнить.
Піддурити Cм. піддурювати.
Подуха, -хи, ж. Духота. Желех. Вх. Зн. 51.
Синеня, -няти, с. Маленькій сынокъ. Мнж. 45.
Трийчи числ. = тричи. Трийчи відречешся. Єв. Л. XXII. 34.
Цятка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77. Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. ця́точка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРЯГАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.