Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воробок, -бка, м. = горобець. Галиц.
Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Заупиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = зупиняти. Іздалека кониченька заупиняє. Мет. 182.
Любе́зний, -а, -е. Любезный. Кв. II. 232. Промов мені слово, о любезний сину. Чуб. III. 16.
Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Подрібніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, мельче.
Протуряти, -ря́ю, -єш, сов. в. протури́ти, -рю́, -риш, гл. Прогонять, прогнать. Латинян к чорту протуривши, з Енеєм в купу ізійшлись. Котл. Ен. VI. 34. Протурили татарську орду за Перекіп. Стор. МПр. 28.
Ридання, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе. МВ. ІІ. 145.  
Хліборобський, -а, -е. Земледѣльческій, хлѣбопашескій.
Швачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть швеей.