Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брудний, -а, -е. Грязный. Дай, братіку, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі. Рудч. Ск. І. 121., Ум. брудненький.
Вистромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вистромити, -млю, -миш, гл. Выставлять, выставить, выткнуть. Вистромила (лисиця) хвоста з нори. Мнж. 4. З куща вистромила рило. Левиц. І. 494.
Гемблювання, -ня, с. 1) Строганіе рубанкомъ. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмѣшка надъ плохимъ мастеромъ). Мнж. 165. 2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю. Черном.
Пластувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть пластуномъ. Про Михайла була чутка, що він пластував у Чорноморії. О. 1862. VIII. 27.
Примережувати, -жую, -єш, сов. в. примережити, -жу, -жиш, гл. Пришивать, пришить рукавъ, соединивъ его съ рубахою мере́жкою. Волч. у.
Припроваджувати, -джую, -єш, сов. в. припровадити, -джу, -диш, гл. Приводить, привести. Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку. Н. п. Живого медведя припровадиш пану. Гн. II. 170.
Тхорів, -рева, -ве Принадлежащій хорьку. Шейк.
Угинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. угну́тися и увігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Гнуться, согнуться, вогнуться подъ тяжестью чего. Сів, — вона так і вгнулась (під їм). Рудч. Ск. II. 108. Як положе (на коня руку), — кінь аж угинається. Мнж. 28.
Хруставець, -вця, м. = мак-самосій. ЕЗ. V. 168.
Чарівник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ, очарователь. Москаль на хитрощі підпився і видавав, мов він чарівник. Котл. МЧ. 481.