Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балище, -ща, с. Степной оврагъ, узкая и длинная долина. По тих степах, по горах Дніпрових, по балищах і лугах низових живе його слава од віку до віку. К. Досв. 4. Везуть у балище на водопійло. К. МБ. X. 17. Cм. балка.
Біловолосий, -а, -е. Бѣловолосый. Ум. біловолосенький.
Благость, -ти, ж. Благость, доброта. Великі скарби своєї благости розсипав Бог у своєму красному мирові. К. Гр. Кв. 22.
Книжник, -ка, м. Книжникъ, любитель книгъ; большой грамотей. Одно изъ пожеланій на крестинахъ новорожденному: Щоб був великий книжник! Мил. 27. З мене не великий книжник. О. 1862. VIII. 9.
Озов, -зву, м. Окликъ.
Опарити, -ся. Cм. опарювати, -ся.
Пошиб, -бу, м. Впечатлѣніе, вліяніе. Гарячий пошиб перших любощей. Мир. ХРВ. 393. Невідомі місця, котрі довелось Грицькові вперше переходити, люде, яких йому лучалося стрічати, — все це мало незвичайний пошиб на парубка: на все те він дивився, рота роззявивши. Мир. ХРВ. 67.
Стирник, -ка, м. = стерник 1. Макс. (1827), 38.
Товстуха, -хи, ж. = товстуля 1. Мати товстуха, дочка красуха, а син кучерявий. Ном. № 299, № 301. 2) Раст. Gentiana cruciata L. Анн. 154. Ум. товстушка, товстушечка.
Фармуга, -ги и фармуґа, -ґи, ж. Мучной отваръ пли жидкій крахмалъ, смѣшанный съ бѣлой глиной, чтобы она не стиралась послѣ помазки ею стѣнъ. Подольск. г. Ум. фармужка. Кіев. г.