Дотяга́тися II, -га́юся, -єшся, гл. 1) Дотягаться, тянуть, тащить до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Тягав на собі важке та й дотягався, що тепер лежить. Він усе їх (гроші з гамана) тягав і дотягався, шо коло їх і вмер. 2) Дотаскаться.
Задзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ); зазвенѣть, забренчать.
Захва́лювання, -ня, с. Расхваливаніе, рекомендація.
Кормити, -млю, -миш, гл. Кормить. Хлібом кормлють, а стеблом очі колють.
Одежа, -жі, ж. Одежда, одежа. Одежу всю цвітну порвала. Як би хліб та одежа, — їв би козак лежа. Ум. оде́женька.
Осно́виця, ці́, ж. Ум. отъ Основа.
Пипоть, -птя, м. Болѣзненный наростъ на языкѣ у куръ, типунъ. Ум. пи́птик.
Піддувати, -ва́ю, -єш, сов. в. піддути, -ду́ю, -єш, гл. Поддувать, поддуть.
Сподаряка, -ки, м. Ув. отъ сподарь. Думу думав сподаряка. Сюди, туди повернеться — на все сподаряка.
Холодіти, -дію, -єш, гл. = холонути. Вода через те холодіє.
