Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на. Кіевск. у.
Виганяти 2, -няю, -єш, сов. в. вигнати, -жену, -неш, гл. 1) Выгонять, выгнать, изгонять, изгнать. Вигнав Бог людей з раю. Ном. № 11415. Син виганя з хати. Ном. № 9413. Вигнала свиню з огорода. Левиц. І. 196. 2) Гнать, выгонять, выгнать. Молотить виганяє людей недобитих. Шевч. 333. Виганяє чумак сірі воли та на раннюю росу. Рудч. Чп. 87. 3) Вышибать, вышибить. Клин клином виганяй. Ном. № 3886. 4) ви́гнало що, кого. Выросъ очень въ вышину. Вигнало того дуба так, що за всіх вищий. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало. Стор. І. 60.
Годун, -на, м. Кормитель. Въ загадкѣ такъ названъ горшокъ для варки пищи. Годун-годунець сто душ годував. Ном. ст. 301, № 389.
Негодка, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Повідпрядати, -да́ю, -єш, гл. Отработать пряденіемъ. Усе, що напозичалася, те все повідпрядала.
Посуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Невістка смутная ходить, і діти навіть посуміли. МВ. І. 9.
Похочувати, -чую, -єш, гл. Хотѣть. Батько каже: сватай, так дівка не похочує. Н. Вол. у.
Робина, -ни, ж. Рябина. Сховай мене, брате, вірний товаришу, в вишневім саду, в вишневім садочку, на жовтім пісочку, під родиною. Н. п. Ум. роби́нонька, роби́ночка.
Укуріти, -рію, -єш, гл. Запылиться, задымиться. Камінюка нависла, вкуріла, а хатина тулиться під нею, як сирота під тинню. Св. Л. 213. Вкурів хліб дуже, а в мішку був. Канев. у.
Цвірінчати, -чу, -чиш, гл. = цвірінькати.