Викльовувати, -вую, -єш, сов. в. виклювати, -клюю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать. Клюнув бабу в око, та виклював око.
Вірити, -рю, -риш, гл.
1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає.
2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки.
Дичо́к, -чка, м. 1) = Дичка. 2) Залетѣвшій изъ чужого пчельника и собранный въ улей рой пчелъ. 3) Дикая лошадь. 4) = Вівсюг.
Колоть, -ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь.
Підмова, -ви, ж. Подговоръ, наущеніе, подстрекательство. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. до підмови, на підмо́ву датися. Поддаться, уступить подговору, наущенію, позволить себя подговорить. Дяк неборак на підмову дався. Дайся, дівча, мені на підмову, виведу тя з гаю на дорогу. Ум. підмовонька, підмо́вочка.
Сивуха, -хи, ж. Сивуха. Пили на радощах сивуху.
Сума, -ми, ж. Сума. Багатий шепче з кумою, а убогий з сумою.
Усевладництво, -ва, с. Всемогущество. Нема йому ні наситу всевладницьтвом, ні впину.
Хватанина, -ни, ж. = хапанина. Яка лапанина, така й хватанина.
Цюрпіль, -лі, ж. = банюра.
