Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

споритися

Споритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Умножаться, прибавляться, увеличиваться. 2) Спориться, удаваться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРИТИСЯ"
Денде́ра, -ри, ж. Раст. Datura stramonium. L. Дурмань.
Ді́тки, -то́к, с. Ум. отъ ді́ти.
Наменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = найменувати.
Напіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. напе́ртися, -пруся, -решся, гл. 1) Напираться, напереться, набираться, набраться. Наперлося багато народу. 2) Упрямиться, заупрямиться, упереться. Чоловік її не пускав із хати, а вона таки наперлась і пішла.
Паздеристий, -а, -е. Растрескавшійся; щекастый. Вх. Лем. 446.
Позавтрьому нар. Послѣзавтра.
Понадити, -джу, -диш, гл. Приманить; повадить. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся. Черниг. у.
Поперепитувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и перепитати, но во множествѣ.
Путера, -ри, ж. Деревянный сосудъ для приготовленія овечьяго сыра. Вх. Зн. 58.
Стужка, -ки, ж. Ум. отъ стуга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.