Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Береговий, -а, -е. 1) Береговой. Береговий вітер, т. е. дующій съ берега. 2) Прибрежный. Хиба у нас береговий огород, що і досі б мокро було. Лебед. у. 3) Употребл. какъ сущ. въ значеніи — береговой надзиратель. Ходім до берегового — він нас розсудить. Кіев.
Борщівниця, -ці, ж. 1) Торговка, продающая борщъ. 2) Любительница борща. Ум. борщівничка.
Вибіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣсноваться.
Вимерти Cм. вимірати.
Виходько, -ка, м. Выходецъ. Левиц. І. Перші К. Кн. 5.
Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus. Каневск. у.
Долі́плювати, -люю, -єш, сов. в. доліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Оканчивать, окончить лѣпить. Тим часом пирогів доліпили. Г. Барв. 158.
Запалахкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О пламени: запылать сильно. Сухих дрів наклав, ти як запалахкотіло в грубі. Борода над свічкою запалахкотіла. Рудан. І. 43. І в очах стома́ свічками запалахкотіло. Рудан. І. 77.
Ма́тушчин, -на, -не. Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.
Пилочок, -чку, м. Ум. отъ пил.