Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бентег, -га, м. Послушникъ. Доволі вибув послушником бентегом! З бентега вийшов не один козак.... ще в ченці не постригсь, не зрікся миру, — пійду проллю за християнство крів. К. ПС. 69.
Дія́кон, -на, м. = Дякон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити. Чуб. V. 152.
За́ки нар. Пока. Велю коням оброк дати, возниченькам постояти, заки мати прийде з саду. Мет. 226. Заки я схаменулась, — його вже й немає. МВ. (О. 1862. III. 60).
Заміша́нець, -нця, м. Малороссъ изъ окрестностей Коросно, живущій среди мазуровъ. Вх. Лем. 416.
З'ї́житися, -жуся, -жишся, гл. Наежиться, нахохлиться. Вх. Уг. 241.
Ли́марів, -рева, -ве Принадлежащій шорнику.
Овдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Сухобрус овдовів і його дочки хазяйнували в господі. Левиц. Пов. 19.
Очепляти, -пля́ю, -єш, сов. в. очепи́ти, -плю́, -пиш, гл. Обвѣшивать, обвѣсить кругомъ чего ткань, надѣть — напр. юбку и пр. Василина очепила плахту шовком ткану. Мкр. Н. 24.
Піхурка, -ки, ж. Тропинка для пѣшеходовъ. Вх. Зн. 49.
Трипутник, -ка, м. Раст. Plantago avenaria W. К. Анн. 258.