Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великовоїнний, -а, -е. Тотъ, кто великій воитель. Іван великовоїнний за 'дним махом-побивахом сто душ побиває. Рудч. Ск. ІІ. 185.
Вистрашати, -шаю, -єш, сов. в. вистрашити, -шу, -шиш, гл. Выгонять, выгнать, напугавъ.
Захва́льшувати, -шую, -єш, гл. Заплутовать.
Набала́кувати, -кую, -єш, сов. в. набала́кати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить. Набалакав багато, а слухати нічого. Харьк. у.
На́головок, -вка, м. Тулья шляпы. Гол. Од. 57, 69.
Наторочити, -чу, -чиш, гл. 1) Надергать (нитокъ). Натороч ниток з панчохи. 2) Наболтать пустяковъ. Це вам снилось, а ви й панові наторочили. К.
Розсип I, -пу, м. 1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось — свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі. Новомоск. у. 2) = розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки. МВ. І. 72.
Січовий, -а, -е. Принадлежащій Сѣчи, изъ Сѣчи. Первую часть на Покрову Січовую да на Спаса Межигорського оддали. ЗОЮР. І. 63. Січові гості. Кул.
Уректи, -ся. Cм. урікати, -ся.
Циганія, -нії, ж. соб. Цыгане. Желех.