Зави́дливий, -а, -е. Завистливый. Дівчата завидливі.
Кипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Кипѣть. В печі палає полум'я... кипить вечеря. У тих казанках киплять грішники. як у казані кипіти. Сильно i волноваться, шумѣть; сильно ссориться. На ярмарку — як у казані кипить, — такого народу. Під'їхав Іванець із своїми запорожцями, і пійшло усе як у казані кипіти. У їх у хаті що-дня як у казані кипить: невістки не помиряться, а за їми й чоловіки — така сварка. 2) Волноваться. Як кипів ти в молодому вікові і як тугував на старости. Голова горить і серденько кипить, і тіло болить. Кипи, кипи, моє серденько, на ножі.
Лю́де, -де́й, мн. 1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Бог судить не так, як люде. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. з його люде будуть. Изъ него толкъ будетъ. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. вас за людей мають. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. в людях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. 2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Чи пани, чи люде? То пани, а ми люде. Ум. людки́. людоньки, людочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Людочки! як же я злякалась! Ув. людиська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища).
На́долок, -лку, м. Нижняя часть платья.
Настренчувати, -чую, -єш, сов. в. настренчити, -чу -чиш, гл. Настраивать, настроить, возбуждать, возбудить. Проклята Параска настренчила всіх дітей проти мене. Так настренчила її против чоловіка, що вона його зненавиділа. Cм. наструнчити и настрючити.
Повишморгувати, -гую, -єш, гл. Выдернуть (во множествѣ).
Попідробляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и підробити, но во множествѣ.
Ружина, -ни, ж. Ружье. Cм. оружина. Ухожу до його в хату, а в кутку ружин з чотирі стоять. г. Викресали вогню із ружини, да й пустили пожар по долині. Ум. ружи́нонька.
Склинцювати, -цюю, -єш, гл. Сбить клиньями.
Умерчик, -ка, м. = умерлець.