Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виказати Cм. виказувати.
Вимочувати, -чую, -єш, сов. в. вимочити, -чу, -чиш, гл. Вымачивать, вымочить.
Жидові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Ожидовливаться. Жидовіти нам.... ні, се не по нашій натурі. К. (О. 1861. І. 312).
Залу́па, -пи, ж. Залупа.
Зловістний, -а, -е. Зловѣщій. Желех.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей. КС. 1893. VII. 80.
Поостуджувати, -джую, -єш, гл. Остудить, охладить (во множествѣ).
Свідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = свідчити. Велике слово свідкує про величне того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. ХП. 131.
Стравуватися, -вуюся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, содержать себя. Як наймусь вартівником до школи, то де я буду стравуватися? я з чужого села. Камен. у.
Шиць меж. Скокъ. Коли се жаба шиць у воду. Чуб. I. 55.