Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Докупа́ти Ii, -па́ю, -єш, сов. в. докупи́ти, -плю́, -лиш, гл. Докупать, докупить, прикупить. Трохи не стане деревні на хату, треба докупити.
Наляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. налягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Налегать, налечь. 2) Давить, придавить; угнетать, тѣснить, притѣснить. Стали ляхи дуже вже налягати на козаків. ЗОЮР. І. 166. 3) Ложиться, лечь поверхъ чего-либо. Ой туман яром та налягає. Грин. III. 382. 4) Охватывать, охватить; одолѣвать, одолѣть (о снѣ, печали). Сон наліг. Сидить дівчина край віконечка і сон її налягає. Мил. 150. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. (1849), 23. Уже на нашу молоду журба налягла. КС. 1883. II. 378. 5) Напирать; надвигаться, надвинуться. Щось дуже злая хуртовина, на нас налягає. Макс. (1849), 50. Наліг (вітер) на козака, одежу з його цупить. Греб. 376. 6) Только сов. в.? Догонять (охотничій терминъ о собакѣ). Як дуже Дойда налягає, — ... лис хвостом виляє. Котл. Ен. IV. 10. 7) налягати на но́гу. Прихрамывать. У Мирнаго налягати на но́ги значитъ — поспѣшно идти: Христя... налягає на ноги: ж йде, а підтюпцем трюха. Мир. Пов. II. 42. Чіпка тільки вийшов з двору, так і наліг на свої ноги. Мир. ХРВ. 174. 8) Настаивать, настоять. Пани налягають на свому, а мужики на свому. 9) Приставать, пристать. Що ти, причепо, налягаєш на мене?
Неситий, -а, -е. Ненасытный. Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели. Шевч.
Ободяритися, -рюся, -ришся, гл. Оправиться, окрѣпнуть. Кінь був плохий, та замучений, а тепер ободярився. Харьк.
Піддивитися Cм. піддивлятися.
Підкладка, -ки, ж. 1) Предметъ, служащій для подкладыванія подъ что нибудь. Од хвіртки до ґанку й до комори лежали по землі стежкою, збиті докупи, дві дошки на підкладках з колодочок. Левиц. Пов. 20. 2) Подкладка (одежды). 3) Подошва башмака. Вх. Зн. 49.
Поприростати, -та́ємо, -єте, гл. Прирости (во множествѣ). «Де ваші мизинці-пальці і ліві уші?» Потім показав їм, попритуляв всякому до руки, до ноги і уха до голови, — знов поприростали. Рудч. Ск. І. 109.
Просящий, -а, -е. Просящій, живущій подаяніемъ. Уроди, Боже, на трудящого.... на просящого, на крадящого і на всякую долю. Грин. І. 16.
Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого. ЕЗ. V. 201.
Четверо числ. Четверо. Четверо яблучок котяться. Ном. Заг. № 463. У неї вже четверо дітей. Харьк.