Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дошива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. Дошиваться, дошиться.
Дро́вно, -на, с. = дровина. Вх. Лем. 411.
За́парі, -рів, м. мн. = зашпори. Запарі в пальці зайшли. Желех.
Наволіка́ння, -ня, с. Родъ вышивки на тулупахъ гарусомъ. Камен. у.
Навоскува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Навощить. Желех.
Працювальник, -ка, м. = працівник. Конст. у.
Приказка, -ки, ж. 1) Поговорка, пословица. Українські прикажи, прислів'я і таке инше... Спорудив Ж. Номис. (Спб. 1863). 2) У Гребенки: басня. (Греб. 361).
Пуп, -па, м. Пупъ, пупокъ. Посинів, як той пуп. Ном. № 654. кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. вона на це й пупа не поривала. Она совсѣмъ не работала въ этомъ дѣлѣ. Грин. І. 233. Ум. пупець, пупок, пупчик. з пупку. Сызмала. Авентій був розбійник з пупку. Котл. Ен. IV. 67.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Удід, удода, м. = одуд. Хоч куй, зозуле, хоч не куй: мені і удід закує. Ном. № 5515.