Блещі, -щів, м. = блешня.
Висотатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Вымотаться (о ниткахъ).
2) Выйти одинъ за другимъ. Як заграли музики, то з хати так усі й висотались та в клуню.
Грібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Гребнуть. Такого багато сього году жаб: що грібниш з землі картоплю, то й жаба.
Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Пускають між народ ману. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска.
Небесник, -ка, м. Астрономъ. Встрѣчено только у Кулиша. Вечеряти ж усмак годиться й нам, поетам, да й вам, небесникам, не вельми б то було приємно лазити голодним по планетах.
Повелівати Cм. повеліти.
Судня, -ні, ж. = судьба.
Ураза, -зи, ж.
1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці.
2) Оскорбленіе, обида. Ум. уразка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок.
Хилятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться, шататься. Вітер повіває — сосна ся хиляє. Яка ти бліда, аж страшка і хиляєшся. Хилялись, як п'яна. 2) Наклоняться. Як візьмеш хиляться, то аж спина болить. З) Шататься, слоняться. А жіночка московкою всюди хиляєтьвя — і по жидах, і по панах.... боса. Проміж оселею хилявся, тини переступав, ховався.
Шумівка, -ки, ж. Эпитетъ водки. Горівка-шумівка.