Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удила

Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. Ном. № 14307.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДИЛА"
Дога́н IІ, -ну, м. = Дуган. Желех. Ум. Доганець. Желех.
Змалювати, -люю, -єш, гл. Списать, написать, изобразить (красками, словомъ, мыслью). Та коли б була знала та з тобою не стояла, то б я собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змалювала. Чуб. V. 100. Поки Бога змалюєм, то чорта звоюєм. Ном. № 10427. Була чорнява, в рум'янцях, уста червоні... змалювати б таку та дивитись. МВ. ІІ. 182. Ізмалювавши себе в своїй голові на поштарських, тільки погукував: «торкай!» Св. Л. 170.
Колобатина, -ни, ж. = калабатина. Як попав я в колобатину, то й не міг вилізти. Чуб. І. 215.
Надаре́мний, -а, -е. Напрасный, тщетный. Без твого призначення надаремна туга, сама даєш, вибіраєш, ах нелюба друга! Гол. І. 372.
Покміть, -ти, ж. Признакъ, примѣта. Вх. Зн. 51.
Поохрещувати, -щую, -єш, гл. Окрестить (многихъ).
Самарно нар. Вѣроятно, правдоподобно. Желех.
Секстерень, -ня, м. Тетрадь. Павл. 58.
Суміжи пр.. Cм. сумеж, и пр.
Усипище, -ща, с. Сосудъ, помѣщеніе для сынучихъ тѣлъ. Лебед. у. Ходили до його і в хату, і всяке всипище трусили, — так нічого не знайшли. Александров. у. Всипища у нас не багато, то ми й насипали жита на горищі. Павлогр. у. Оця діжка тільки на всипище й годяща. Богодух. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.