Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удила

Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. Ном. № 14307.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДИЛА"
Безбожно, нар. Безбожно, жестоко.
Виправдувати, -дую, -єш, сов. в. виправдати, -даю, -єш и виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
Гагара, -ри, ж. Родъ дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. Стор. II. 75.
Замути́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Найти предлогъ. Заходе дяк, — нічим замутиться, — так: розміняйте, куме, п'ятака! Лебед. у. Замутився шмаровіз, либонь то до коней, як уносить на дяченько товстенький грабовий. Чуб. V. 674. 2) Развлечься. Инші вишукують того кохання так, аби замутиться. МВ. ІІ. 131.
Обов'язати, -ся. Cм. обов'я́зувати, -ся.
Підлесливо нар. Льстиво.
Покарбутити, -бучу, -тиш, гл. = покарбуляти. Kolb. І. 196.
Прикладатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикластися, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Прикладываться, приложиться, быть приложеннымъ. 2) — до кого. Примѣняться, примѣниться къ кому. Не й нам треба до вас прикладатись. Нѣжин. у.
Травняк, -ку, м. Настойка на разныхъ травахъ. Ум. травнячо́к.
Фраїрча, -чати, с. = фраїрочка. Гол. III. 415.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.