Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удила

Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. Ном. № 14307.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДИЛА"
Бестіянський, -а, -е. Собачій, скотскій. Ах він бестіянський син. КС. 1883. ѴІІ. 501.
Бруслинний, -а, -е. Относящійся къ бруслин'ѣ.
Гниляк, -ка, м. Сгнившее растеніе.
Каляниця, -ці, ж. Деготь, стекающій изъ колесъ. Черниг. у.
Позморщуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Сморщиться о многихъ).
Пометушитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Посуетиться.
Пуголовач, -ча, м. = пуголовок. Вх. Пч. I. 16, II. 17.
Скрізь нар. Вездѣ. Скрізь добре, де нас нема. Ном. Скрізь гармидер та реготня в хаті і на дворі. Шевч. 2) Всегда, постоянно. Він скруозь так робить, — так і вчора й позавчора було. Черн. г.
Сотниченко, -ка, м. Сынъ сотника.
Хряпати, -паю, -єш, гл. = хрьопати. Гремить, хряпа, клекотить і виє на сто голосів. Стор. ІІ. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.