Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька. МВ. І. 150. 2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Г. Барв. 342. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Зміевск. у. Ще не дуже після родин виходилась. Кв. І. 207.
Зступатися, -паюся, -єшся, сов. в. вступитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Сходиться, сойтися вмѣстѣ, сближаться, сблизиться. Передні... зступаються ближче один до одного. Мир. ХРВ. 262. 2) Осѣдать, осѣсть, сойтись, сдвинуться. Зступилась хата. Канев. у. Ввійшов Іван до Остапа в гріб і слідком за ним земля зступилась. Грин. І. 288. 3) Сжиматься, сжаться. Як зступляться черевики, то ще й кісні будуть. Канев. у.
Поволі нар. 1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Ном. Велике дерево поволі росте. Ном. № 989. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе! Н. Вол. у. 2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. Посл. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько поволі гуляти. Шевч. 76.
Привідниця, -ці, ж. Предводительница; руководительница. Левиц. І. 286.
Притрушувати, -шую, -єш, сов. в. притруси́ти, -шу́, -сиш, гл. Посыпать, посыпать, присыпать сверху. Онисько закопав його в землю, ще й зверху притрусив сухим бадиллям. Левиц. Пов. 228.
Пустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.
Склопотати, -чу́, -чеш, гл. Озаботить. Ой най же спить, най не устав, щоби моєї головоньки не склопотала. Чуб. III. 35.
Сякий, -а, -е. 1) Этакой. І така, і сяка — тільки дайте. Ном. № 4507. 2) сякий-такий. а) Кое-какой; пустячный. Сяка-така напасть, та спати не дасть. Ном. № 1757. Сякі-такі вареники, а все луччі галушок, сякі-такі дівчаточка, а все луччі жіночок. Н. п. б) Бранное выраженіе. Я каже, тебе, сякий-такий сину, запалю. ЗОЮР. І. 9.
Хлюп меж., выражающее плескъ воды, паденіе въ воду. Жяба на березі сиділа та хлюп у воду. Драг. 366.
Шибнути, -бну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ шибати. Бросить, ударить. П'яному зараз шибне у думку. О. 1862. І. 72.