Борщівничка, -ки, ж. Ум. отъ борщівниця.
Гидь, -ді ж = гид. З землі як не стала всяка гидь вилазити: і жаби, і ящірки, і вужі, щурі, миші. Воно на мене: «гидь, волоцюго!»
Гру́зьки́й, -а, -е. Топкій, вязкій. Була дороженька барзо грузька. Грузьке дно в річці.
Доці́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доціди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Доцѣживаться, доцѣдиться.
Корх, -ха, м.
1) Мѣра длины въ ширину ладони или въ четыре пальца. В старі годи бач на цін міряли корхами. Виріс як ячменик на корх, що тілько на голу косу косити. Виріс на три корхи вгору.
2) Щепотка (земли). І то не наш корх землі, що нам очі закриють.
Крутоярий, -а, -е. Съ глубокими обрывами; овражистый. Повилася з Лубень крутоярих дорога розлога.
Погреб, -бу, м. = погріб. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб.
Прицмокувати, -кую, -єш, сов. в. прицмо́кнути, -ну, -неш, гл. Причмокивать, причмокнуть. Ото смачна! — промовив Масюк, випивши чарку і прицмокуючи.
Цапеня, -няти, с. Козленокъ. Цап, пап по полю басує, з цапенятами гарцює, поти буде гарцювати, поки вовк буде спати. Ум. цапенятко, цапеняточко.
Шадуля, -лі, ж. Названіе коровы свѣтло-сѣрой масти.