Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виднесенький, -а, -е., Ум. отъ видний.
Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата. Брацл. у.
Далда́, -ди́, ж. Далда́-балда́ въ загадкѣ — свинья. Ном., стр. 294, № 122.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Капостіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться гадкимъ.
Луна́ння, -ня, с. Отголоски. Желех.
На́в'язь, -зі, ж. Навязчивость, привязыванье. Не йдімо повз корчму, бо там куми та побратими, то буде нав'язі багато. Канев. у.
Пожежа, -жі, ж. Пожаръ. Як пчоли сняться, то буде пожежа. Чуб. І. 90. Уже хати братів хуторянців в пожежі палали. Мет. 436.
Фасолька, -ки, ж. дика. Раст. Astragalus glyciphyllos. Шух. І. 21.