Витанцьовувати, -вую, -єш, сов. в. витанцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, протанцовать. Доводилось витанцьовувати з молодцями-паничами. Танцювали уже так, що против них ніхто на світі так не витанцює.
Затремті́ти, -мчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. І серце в них од ляку затремтіло. З. Над ставками, над садками затремтіло ясне марево.
Злюка, -ки, об. Злой человѣкъ. Чи він добрий, чи він злюка, ой що вам до того. . Ум. злючка.
Знизнутися, -зну́ся, -не́шся, гл. — плечима. Пожать плечами. Знизнув(сь) плечима та й пішов.
Костирник, -ка, м. Игрокъ въ кости. Которі п'яниці, которі костирники не хочете в кості програвать, ідіть до мене в охотне військо погулять. Дума.
Москалю́га, -ги, м. Ув. отъ москаль.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Рантові чобітки пошили тато.
Річ, речі, ж.
1) Рѣчь, слово, разговоръ. На речах — наче на кобзі. Нехай ваша річ на переді. Про вовка річ, а вовк навстріч. відняло річ. О больномъ: отняло языкъ. зняти річ. Начать говорить, заговорить. річ на двічі. Двусмысленность. не до тебе річ. Не съ тобой говорятъ. бути з ким на реча́х. Имѣть съ кѣмъ разговоръ. стати на річах з ким. Вступить въ разговоръ. в речі ввіхо́дити, захо́дити. Пускаться, вдаваться въ разговоры. Ввійшов із нею в речі. Не дуже в речі захожу: роспитаюсь дороги в Дем'янівку, подякую за хліб-сіль та й далі.
2) Дѣло. Остання річ вовком орати. Я буду просить тебе об одну річ. Жіноча річ — коло припічка. Був шляхтич в військових речах бравий, звався Пилип. не в тім річ. Не въ томъ дѣло. Не в тім річ, що в хаті піч: то біда, як нема. до речі. Кстати, дѣльно. Не війтова дочка, та до речі говорить. не до речі. Некстати, не къ дѣлу. не од тієї речі. Не прочь. з яко́ї речі. Съ какой стати. моя, твоя и т. д. річ. Мое, твое и пр. дѣло. Твоя річ — мене вірне кохати. не подоба-річ. Неприлично. Не подоба-річ мені старому по весіллях гуляти. звичайна річ. Обычная вещь. То в танцях звичайна річ.
3) Вещь, предметъ. Вікно три речі псує: атрамент, сіль і молоду жінку. Недивним річам не дивуйсь.
4) Пѣна и слюна у мертвеца.
Розсівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розсіяти, -сію, -єш, гл. Разсѣвать, разсѣять. Розсіяв я пшениченьку рідко.
Циприс, -са, м. Кипарисъ.
