Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смуткувати

Смуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Грустить. ЛВ. ІІ. 10. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму. Левиц. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМУТКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМУТКУВАТИ"
Блоска, -ки, ж. = блощиця. Желех.
Верглик, -ка, м. Инструмента для плетенія лаптей. Мав.... верглик той, що латні плетуть. Чуб. II. 382.
Злочинний, -а, -е. Злодѣйскій, преступный.
Злючка, -ки, об. ум. отъ злю́ка.
Знищіти, -щію, -єш, гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.
Кедрина, -ни, ж. Кедръ; кедровое дерево. Треба браття товаришу кедрину тесать. Федьк. Ой умру, мій миленький, умру, — зроби мені кедровую труну! — Ой де ж, мила, кедрини достати? Будеш, мила, і в сосновій лежати. Мет. 267.
Клапоухий, -а, -е. Каплоухий. Клапоуху хоч родзинками годуй, а все буде клапоуха. Ном.
Мушва́, -ви́, ж. соб. Мухи. І де ця мушва береться? Харьк.
Подопроваджувати, -джую, -єш, гл. Довести (во множествѣ).
Страфитися, -фиться, гл. безл. Случиться. Так ся страфило, що вийшли в нього на той час гроши. Гн. І. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМУТКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.