Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відспівувати, -вую, -єш, сов. в. відспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить пѣніемъ. А я їй одспівую, жартуючи, бач. Левиц. І. 112. 2) Кончать, кончить пѣть; пропѣть. А чом же ти не співаєш? — Я вже одспівала. Шевч. Нехай молодчі співають, я вже своє одспівав. Левиц. Пов. 231. Молебень завтра рано одспіваю. Мкр. Н. 14.
Їхній, -я, -є. = їх. Стає їм (звірам) їхнього розуму тільки на те, щоб вимостити гарне кубельце. Дещо. Перейшов у їхню віру. Мнж. 122.
Має́т, -ту, м. = маєток. Уручаю тобі, брате, всі мої маєти. Н. п.
Набуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Нанести снѣгу. Екатерин. у. Сл. Д. Эварн.
Напряда́тися IІ, -да́юся, -єшся, сов. в. напря(е)ну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Покрываться, покрыться, накрываться, накрыться; напяливаться, напялиться. Один рукав подстелю, другим напрянуся. Грин. III. 133.
Невгамонний, -а, -е. 1) Неспокойный, безпокойный, неугомонный. 2) Неутѣшный, котораго нельзя успокоить. Удалась дівчина в журбу невгамонну. Полт. г.
Оскромаджувати, -джую, -єш, сов. в. оскромадити, -джу, -диш, гл. 1) Обскабливать, обскоблить, оскресть. Щуку... оскромадила. Чуб. II. 94. Оскромадила моркву. 2) Обгребать, обгрести. Оскромадили стіг.
Очужілий, -а, -е. Сдѣлавшійся чужимъ. Знайшов modus vivendi з очужілими земляками. К. ХП. 26.
Погребище, -ща, с. = погріб. В погребищі темному замкнули. К. ПС. 122.
Чистовід, -воду, м. Мѣсто, гдѣ чистая вода, незагрязненная, непоросшая водорослями. Тут краще купаться: тут чистовід, а на брідку погано. Лубен. у.