Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
До́ки и док, нар. 1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? 2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. До́ки те́плий. До полусмерти (бить). (Бив) доки теплий. Не до́ки. Не безъ конца же. «Пора б уже їх в хату звати», — сказав я старостам своїм, — «та молодих за стіл сажати, — не доки тут стояти їм!» Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, док не знали наші батьки панщини робити.
Жасну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Пугнуть.
Коєць, ко́йця, м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой.
Лагомина, -ни, ж. Лакомство. А на трьох (хурах), самих великих, всякі лагомини: сливи вагові, родзинки, фиґи та маслини. Везли з собою лагомини: оливу, мило, риж, маслини. Ум. лагоминка. Книші, вареники і всякі лагоминки.
Надточи́ти Cм. надточувати.
Позаморожувати, -жую, -єш, гл. Заморозить (многихъ).
Поперешний, -а, -е. = поперечний.
Сільниця, -ці, ж. Солонка. Ум. сільничка.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги.
