Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слюзувати

Слюзувати, -зу́ю, -єш, гл. Плакать часто. Воно усе було слюзує та й слюзує, і день, і ніч. Новомоск. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЮЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЮЗУВАТИ"
Бенеберя, -рі, ж. = бенеря. Куди тебе бенеберя несе? Золотонош. у. Слов. Д. Эварн.
Гайстер, -ра, м. 1) = чорногуз, Ciconia. nigra. Вх. Пч. ІІ. 9. Пирят. у. 2) = гайстра. ЗЮЗО. І. 113. Котл. Ен. VI. 43.
Дальноо́кий, -а, -е. Дальнозоркій. Козелецк. у.
Му́дики, -ків, м. мн. Раст. Glechoma hederacea. Вх. Пч. І. 10. ЗЮЗО. І. 172.
Обойко числ., Ум. отъ обоє. Хлопець і дівчинка, обойко як з воску вилились у матір. ЗОЮР. II. 33.
Понахаркувати, -кую, -єш, гл. Нахархать, наплевать (во множествѣ). Ото понахаркували, — візьми хоч піском позасипай. Богодух. у.
Складка, -ки, ж. Складчина. На й моїх пять грошей до складки, щоб було десять. Ном. № 6436.
Смичок, -чка, м. = лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.
Хвантина, -ни, ж. = фантина. Баба моя носила оцю хвантину, а далі мати, а потім жінка. Лебед. у.
Цілечкий, -а, -е. = цілісінький. Вх. Лем. 480. Василько буде хоч цілечку ніч тую довгу ізо мною сидіти, мене слухаючи. МВ. ІІ. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛЮЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.