Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слюзувати

Слюзувати, -зу́ю, -єш, гл. Плакать часто. Воно усе було слюзує та й слюзує, і день, і ніч. Новомоск. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЮЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЮЗУВАТИ"
Блошанка, -ки, ж. Ночная рубашка.
Відгал, -лу и відгаль, -лю, м. Остановка, отдыхъ, перерывъ. Петро без відгалу робить. Борз. у. Так то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без відгалю. МВ. І. 47. на відгалі. На досугѣ, во время отдыха. У вільну годину, на одгалі, як пани роз'їхались у гості, пішов мерщій до панотця. Ком. І. 20. на овес нема й відгалу. На овесъ постоянный спросъ. Борз. у.
Восьмака, -ки, ж. Восьмерка въ картахъ.
Глуздити, -джу, -диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх. Драг. 121.
Костяниця, -ці, ж. = камениця 2. ЗЮЗО. І. 134.
Ле́ста, -ти, ж. Родъ шестерни въ водяной мельницѣ на Днѣпрѣ.
Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною. Черк. у.
Намня́ти гл. = нам'яти.
Підхвістя, -тя, с. Мѣсто подъ хвостомъ. У собаки підхвістя. Полт. г.
Склеп, -пу, м. 1) Сводъ. 2) Склепы. Ой казав пан Каньовський ще й склеп склепувати, молодую Бондарівну гарно поховати. Чуб. V. 428. 3) Подвалъ, подземелье; погребъ. Н. Вол. у. Від смерти і в склепу не замуруєшся. Чуб. І. 294. Тільки у Скутарі, в склепу, не дрімають козаки сердеги. Чого вони ждуть? Шевч. 58. 4) Магазинъ, лавка. Гал. Ум. склепик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛЮЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.