Вигоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́горіти, -рю, -риш, гл. 1) Выгорать, выгорѣть. Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин. 2) Выгорать, выгорѣть; желтѣть и сохнуть отъ сонца. Городи такі високі, що все вигоряє. Паша вигоріла до коріня.
В'язний, -а, м. Относящійся къ тыльной части шеи. в'язне сіло. Сало съ шеи.
Ґелю́х, -ха́, м. 1) Внутренности, потроха. 2) Брюхо. 3) Брюханъ.
До́теп, -пу, м. Остроуміе, искусство.
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. На свиті латок, як на коропі луски. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. лущи́ця.
Падкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) = падкати. Падкує коло хазяйства.
2) Жаловаться, горевать. Приходить циган, як возьме падкувати: що ж пан мені скаже? що ти мені наробив?
Пересучий, -а, -е. Хуже чѣмъ сукинъ (бранное слово). Через ції пересучі брехні хоч і з хати не виходь.
Понабріхувати, -хую, -єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма.
Портний, -а́, -е́ Пеньковый. Друга дерга портна, а та вовняна.