Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Высверливать, высверлить, вывертѣть.
2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб).
Висиновити, -влю, -виш, гл. Исключить изъ семьи, лишить наслѣдства. Було в його два сини.... Андрія, кажуть, не злюбив за щось: видко той не вмів шануваться, дак він його висиновив — прогнав з двору.
Замо́ва, -ви, ж. Заговоръ, заклинаніе. Замова від гадюки.
Захорона, -ны, ж. Защита.
Найупере́д, найупереді́, нар. Прежде всего. Ще нікого не примітила, а його найупереді.
Подопроваджувати, -джую, -єш, гл. Довести (во множествѣ).
Розмагоритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться. От як розмагорився.
Роскіш, -коші, ж. 1) Роскошь, изобиліе, наслажденіе, удовольствіе, прелесть. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Степи-поля! роскіш моя! Захоче багатства і много грошей, а мене позбавить любої роскоші. 2) мн. роско́ші. Обиліе, достатокъ. Я з п'яницею жити не буду, тілько роскоші забуду. Сивий соколонько по полю літає, по своїх роскошах пароньки шукає. Ум. роскішенька, роскошеньки.
Тюкання, -ня, с. Кричаніе тю.
Шальвір, -ра, м. = шальвіра. Козаче-шальверю, не губ моє серденько.