Бирса, -си, ж. 1) Сильный вѣтеръ, ураганъ, буря, порывъ вѣтра. Як набіжить бирса, то й млин повалить. 2) Эпилепсія, падучая болѣзнь.
Вилкастий, -а, -е. Вилообразный.
Діжчи́на, -ни, ж. Плоховатая кадка, п. квашня. Дівчина як дівчина, а черево як діжчина.
Додзьо́бувати, -бую, -єш, сов. в. додзьо́бати, -баю, -єш, гл. Доклевывать, доклевать. Грушку додзьобав.
Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Знаю тебе, хто єси. Десь ви не знаєте любощів ізроду. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. Не знать, де ділось. Чоловік не знать куди і подавсь. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? Бідкається не знать чим. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками.
Перецвітати, -та́ю, -єш, сов. в. перецвісти, -цвіту, -те́ш, гл.
1) Отцвѣтать, отцвѣсть.
2) Плѣсневѣть, заплѣсневѣть.
Пірнач, -ча, м. Булава, въ которой вмѣсто шара рядъ металлическихъ дощечекъ (называющихся перами), расположенныхъ вокругъ стержня; знакъ власти полковника. Рейментарський пірнач.
Пуздря, -рі, ж. Прыщъ; волдырь.
Ростопасть, -ти, ж. Раст. а) = ростопаш = земизеленя. б) Pyrethrum partenium.
Хавтурник, -ка, м.
1) Взяточникъ.
2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.
