Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сліпень

Сліпень, -пня, м. Преим. во мн. ч. слі́пні. Глаза (пренебрежительно). Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить, бодай тобі повилазили. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІПЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІПЕНЬ"
Відкалабанити, -ню, -ниш, гл. Отколотить. Та так його одкалабанили, шо він ледві додому дотягся. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Відмінятися, -няюся, -єшся, сов. в. відміни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Измѣняться, измѣниться. Пора, мати, дочку віддати, голос відмінився. Чуб.
Досме́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Досидѣться въ гостяхъ до сумерекъ. От я й досмеркалася. Гадяч. у.
Лесли́вий, -а, -е. Льстивый. Тодос лесливий чоловік. Н. Вол. у.
Обгороджувати, -джую, -єш, сов. в. обгороди́ти, -джу́, -диш, гл. Огораживать, огородить, загораживать, загородить, обвести, окружить. Чоловік виноградник обгородив тином. Єв. Мр. XII. 1. Двір дошками обгорожений. Рудч. Ск. Мати Марусеньку родила, місяцем обгородила. Лукаш. 97.
Повелівати 2, -ва́ю, -єш, сов. в. повеліти, -лю, -лиш, гл. Повелѣвать, повелѣть. Повелів нам любитися, тепер розлучаєш. Чуб. V. 265.
Радця, -ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б. О. 1861. XI. 104.
Рицарство, -ва, с. = лицарство.
Середняк, -ка, м. Сердцевина рога. Cм. осередок 1. Вас. 163.
Убризькати, -каю, -єш, гл. Обрызгать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛІПЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.