Билля, -ля, с. соб. Быліе. Ой Васильки, сиди в биллю, а я в черемшині.
Викапаний, -а, -е. 1) Искапанный.
2) Похожій какъ двѣ капли воды, вылитый. Радом. Грицько — викапаний батусь.
Віддавати, -даю, -єш сов, в. віддати, -дам, -даси,, гл. 1) Отдавать, отдать. А син старець та свого не вживає, та все його хортам віддаває. Взяв той собака буханець та й віддав вовкові. віддати богові душу. Умереть. Закричав дід дивними голосами та й Богу душу віддав. — хвалу. Воздать хвалу, восхвалить. Хвалу Богові оддав. — на добридень. Пожелать добраго дня. І добридень мені оддала. — поклін. Поклониться. Матері Божій поклін оддавши. 2) Выдавать, выдать замужъ. Тоді дівку віддавай, коли люде трапляються. Як будуть тебе, моя мила, за иншого віддавати, пиши листи на папері, давай мені знати. 3) Передавать, передать, выражать, выразить. 4) Протягивать, протянуть голосомъ при концѣ пѣсни, при чемъ дѣлается рулада отъ высокаго къ низкому на октаву. У нас так завше: яку б пісню не співала, то усе віддає. 5) Теплѣть, потеплѣть. Уранці було холодно, а вдень трохи оддало.
Гійкати, -каю, -єш, гл. = гейкати. Щось коло місточка загрузло: гійка, гійка — ніяк не витягне.
Двірський, -а, -е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає.
2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку.
Зано́гтиця, -ці, ж. Заусеница.
Зелепу́га, -ги, ж. и зелепу́ш, ша, м. 1) Незрѣлыя вишни. 2) Порода зеленоватыхъ сливъ.
Огородник, -ка, м. Огородникъ.
Приколоток, -тка, м.
1) Не совсѣмъ вымолоченный снопъ.
2) = околот 1.
Устрашати Cм. устрашувати.