Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сірман

Сірман, -на, м. Сѣрый волкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІРМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІРМАН"
Аву́л, -ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає. К. Укр. 23.
Безвладний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Желех.
Ґрана́товий, -а, -е = Гранатовий. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золотій оправі. Рудч. Ск. II. 113.
Дмухону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно подуть, ударить, побѣжать. Дмухонув на ввесь рот. Ном. стр. 285, № 3151.
Зглота́, -ти́, ж. Толпа, скопленіе народа, давка. Вх. Зн. 21.
Льо́шка, -ки, ж. Ум. отъ льо́ха.
Пампух, -ха, м. Родъ пышки — печеной или вареной. Маркев. 152. Пливає, як пампух в олію. Ном. № 1720. Ум. пампушок. Така пухната, мов пампушок. Гн. II. 27.
Поспів, -ву, м. 1) Пѣніе, напѣвъ. 2) Заключеніе, эпилогъ (поэтическаго произведенія). Поспів до думи. К. Дз. 149.
Смажний, -а, -е. Запекшійся. Мир. Пов. І. 170. Шовковою хусточкою обітре смажниї вуста. Кв. І. 5.
Утирка, -ки, ж. = відмастка 1. Угор. МУЕ. ІІІ. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІРМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.