Брукати, -каю, -єш, гл. Ворковать. Голубка... брукає.
Відмиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відмитися, -миюся, -єшся, гл. Отмываться, отмыться. Так заплямив, що й не відмивається.
Замурмота́ти, -чу́, -чеш и замурмоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Троянці всі замурмотали.
Ле́мент, -ту, м. Плачъ, вопль, рыданіе; крикъ. Чутно було в Рамі голос, лемент. Із городів встає під небо лемент. Коли вихожу з хати, а на вулиці такий галас, такий лемент! Ото буде лементу!
Міць, мо́ці, ж. Сила, крѣпость, мощь. Де ж та сила, де ж та міць? Якась незвичайна сміливість і духова міць. міць узя́ти. Пріобрѣсть силу, власть. Таку міць узяв наш волосний, що й мирового не слуха. Тепер жиди вже панують, бо таку велику міць узяли, що й панів посіли.
Очкове, -вого, с. Подать съ улья.
Позаслужбовий, -а, -е. Внѣслужебный.
Розсвербітися, -блюся, -бишся, гл. Раззудиться. Розсвербілась спина.
Садковий, -а, -е. Садовой. Садкове сіно.
Стягати, -га́ю, -єш, сов. в. стягти, -гну, -неш, гл. 1) Стягивать, стянуть. Шину роблять коротчою.... щоб вона дужче стягла колесо. 2) Стаскивать, стащить, встаскивать, встащить. Стягли з його свитину. Стяг на горище сало. Тоді козаки у каюки скакали тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. Стаскивать, стащить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Семен ломаччя стягає докупи. 3) Истощать, истощить. Подушним дуже стягають людей.