Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Ґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = Ґедзатися.
Лагодити, -джу, -диш, гл.
1) Готовить, приготовлять. Іди лишень полуднувать лагодь. За панича лагодила, за немила дала.
2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. Лагодили самопали, ратища стругали. Шо ви лагодите чересла та лемеші? Лагодьте лучче батьківські списи, бо буде хутко усім робота. Я її чоловікові колись і чоботи лагодив.
3) Снаряжать. По вашій оборі сам Господь ходить, ой ходить, ходить та все лагодить: лагодить воли й по три плуги, бички-третячки та й по чотирі.
4) Улаживать миролюбиво, уговаривать; укрощать, смягчать. Лагодить сварку. Ліки трохи лагодять біль.
Начарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Наколдовать, наворожить.
2) Приколдовать, приворожить. Дівчина козаченька та й начарувала.
Покульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл.
1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу.
2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа.
3) до кого. Давать, дать себя узнать. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся.
Розбухикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Фурр! меж. = фрр!
Хортище, -ща, Ув. отъ хорт. Що тільки ви думали-гадали, як од того проклятого хортища втікали? — Те ми, сестрице, думали-гадали, щоб хорт не догнав.
Храбуз, -зу, м. Мелкіе, не тугіе кочни капусты. Яка там капуста, — самий храбуз: хиба на борщ тільки й покришити.
