Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязчати, -чу, -чиш, гл. Бряцать, звенѣть. Чуб. ІІІ. 35, 112. Козак, мамцю, гуляє, брязчать в його гроші. Н. п. Коли б у шинкарки, то б брязчали чарки. Чуб. V. 831. Сам до мене босий чеше, щоб підківки не брязчали. Мет. 27.
Визбірати, -раю, -єш, гл. Подобрать, собрать. Так збірає, так збірає... Визбірав і рушили далі. Св. Л. 112. На дворі ясно, хоч голки визбірай. Левиц. І. 96.
Гре́к, -ка, м. Грекъ. Ном. № 12326.
Дерни́ння, -ня, с. 1) Мѣсто, поросшее дерномъ. 2) Торфъ. Черкас. у.
Додивля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. додиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Присматриваться, присмотрѣться. А дячки додивляються, читать книги помиляються. Чуб. V. 1166. 2) Досматриваться, досмотрѣться, замѣчать, замѣтить. Ольга додивилась, що на тому молодому лиці не видко було й сліду сміху. Левиц. Пов. 137.
Мета́, -ти, ж. 1) Цѣль. Я тілько одно мав на меті: щоб книжку видать яко мога скоріше. Ном. II. Очевидячки досягла до своєї мети. Левиц. І. на близьку мету. Въ близкомъ разстояніи. Волын. г. 2) Родъ игры въ мячъ.
Пеклування, -ня, с. Заботы, попеченіе.
Пороспукуватися, -куємося, -єтеся, гл. Разцвѣсть, распуститься (во множествѣ).
Розбуркати, -ся. Cм. розбуркувати, -ся.
Солонцювати, -цю́ю, -єш, гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою. Мир. ХРВ. 193.