Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. І посходились апостоли до Ісуса. Подибує він раз янгола, ци апостола. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь.
Віконечко, -ка, с. Ум. отъ вікно.
Закордо́нний, -а, -е. Заграничный.
Зсукати Cм. зсукувати.
Недоросток, -тка, м. = недорісток.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає.
Політичний, -а, -е. Политическій. Політична часопись. Політичні бурі в Європі.
Сушба, -би, ж. Сушка. Відер десяток вишень для сушби.
Тяга, -ги, ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали.
Чвалем нар. Галопомъ. Біжить кінь чвалем.