В'Юновий, -а, -е. Относящійся къ в'юну. Покоштував в'юнового сала.
За́снівка, -ки, ж. Родъ шитья. Все пообшивані (рушники) заснівками. Ум. За́снівочка.
Зги́бти, -бну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб.
Кріпець, -пцю, м. = кріп.
Лебідь, -бедя, м. Лебедь. Чи важко вам, лебеді, проти води пливучи? Ум. лебедець, лебедин, лебедонько, лебедочко. Лети, лети, лебедонько сивий, високо з орлами! Через бистрі річки білим лебедонькам переплини. Съ лебедемъ постоянно сравнивается казакъ и вообще мужчина. Вже ж білі лебеді серед ставу (в)пали, ой вже ж козаки в чистім полі стали. Да йшла дівка да яриною да ярина леліє, за нею іде козаченько, як лебідь біліє. лебедин и лебедочко употребляются какъ ласкательное названіе по отношенію къ мужчинѣ, подобно тому, какъ въ русскомъ языкѣ слово «голубчикъ». Мій таточку, мій лебедочку! Не цуройтесь, лебедики! Чого ж тепер заплакав ти?.. Що серце порване, побите, що ось як жити довелося? Чи так, лебедику? — Еге.
Ляскотня́, -ні́, ж. Хлопаніе, щелканіе, трескотня.
Наро́ком нар. Нарочно, умышленно. Заволоком — уродиться, як нароком. Чи ти вже мене узявсь нароком занапастити?
Ошалемоніти, -ні́ю, -єш, гл. = ошаліти. Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш.
Пропитувати, -тую, -єш, сов. в. пропита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Пропитывать, пропитать, прокормить. Ложки, тарілочки на базарь понесе, свою душу пропитає, ще й додому принесе. 2) Спрашивать, спросить, разспросить. Принеси, Боже, кого я люблю дуже! Ой хоч не його, дак товариша його: пропитаю про здоров'ячко його. Наняла я свого Степанка і стала пропитувати, щоб і дівчат понаймати. Дівчата й парубки так і пропитують на селі, де яка вдова живе да хорошу хату простірну має, щоб її просити у досвітчані матері. Пропитує..., чого лист той вернувся.
Утоплений, -ного, м. Утопленникъ.