Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бунтиковий, -а, -е. Связанный въ пуки.
Винарня, -ні, ж. Виноторговля, винный погребъ. КС. 1884. VII. 367.
Дере́нка, -ки, ж. = Дере́н (дерево и плодъ). Угор.
Ладо, -да, об. Любовное названіе одного изъ любящихся или одного изъ супруговъ (въ поэзіи). — Царівно, мостіте мости, ладо моє, мостіте мости! — Царенку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили! Чуб. III. 83. Вітрило, вітре мій єдиний!.. На князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? Шевч. 643. Загинув ладо, — я загину! Шевч. 644.  
Му́рзати, -заю, -єш, гл. Пачкать, марать (лицо, руки).
Неньо, -ня, м. Отецъ, батюшка. Галиц. Желех.
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Порозметувати, -тую, -єш, гл. 1) Разбросать (во множествѣ). 2) Разорвать (во множествѣ).
Потай нар. Тайно, тайкомъ, скрытно. Не роби потай. Черк. у. Треба робить потай Бога, щоб і чорт не знав. ЗОЮР. І. 147. Дав йому гроші у потай. Н. Вол. у.
Пустун, -на́, м. Шалунъ. Він пустун, неслух. Кролев. у.