Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Герб, -бу, м. Гербъ. ЗОЮР. І. 317. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. К. ЧР. 54. Од Припети й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом рабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами. К. Досв. 113.
Змаленьку, зма́лечку, нар. Ум. отъ змалку.
Набелькота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Набормотать, наговорить невнятно. 2) Наболтать, наговорить много.
Невгамонний, -а, -е. 1) Неспокойный, безпокойный, неугомонный. 2) Неутѣшный, котораго нельзя успокоить. Удалась дівчина в журбу невгамонну. Полт. г.
Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Погодник, -ка, м. Флюгеръ. Прил. у.
Позалуплювати, -люю, -єш, гл. Залупить (во множествѣ).
Сявкання, -ня, с. Гоготаніе гусей, преимущественно гусятъ. Волын. г. Желех.
Твердко нар. = твердо. Шейк.
Упоперек нар. Поперекъ. Було вчити хлопця, як упоперек лавки лежав. Ном. № 6009.