Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зага́воронитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Прилуц. у.
Затверді́ти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть.
Костогриза, -зи, об. Презрительно: бѣднякъ. Той волоцюга, костогриза ще дитиною тебе зводив. Г. Барв. 87.
Ло́мус, -са, м. Богатырь, силачъ, сокрушитель. Такий був ломус, ню поставив пушку на долоні та як стрелив із Быкова, то досяг аж у Остер. ЗОЮР. І. 118.
Орішець, -шця, м. = орішок 3. Вх. Уг. 256.
Приїзд, -ду, м. 1) Пріѣздъ. Левиц. І. 248. 2) Подъѣздъ. Хата його на горі, та поганий до неї приїзд. Канев. у. 3) Въѣздъ. Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду. Ум. приїздонько. Все для свекорка та для старенького, та для приїздоньку його. Мет. 126.
Роскопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. роскопатися, -паюся, -єшся, гл. Раскапываться, раскопаться, разрываться, разрыться. Та гора роскопується, Дніпр туди йде. Рудч. Ск. I. 146.
Роскочувати, -чую, -єш, сов. в. роскоти́ти, -чу, -тиш, гл. Раскатывать, раскатить.
Чіпати, -па́ю, -єш, гл. Трогать. Не чіпай посліду на дорозі, бо як торкнеш, буде смердіти. Ном. № 3289.
Шось мѣст. Что-то. Та шось мені, братця, горілка не п'ється. Чуб. V. 420.