Багніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться болотистымъ, тинистымъ, топкимъ.
Вигодованка, -ки, ж. Воспитанница, питомица.
Вулік, -ка, м. = вулій.
Гу́ркати, -каю, -єш, гл. 1) Стучать, грохотать. Прибіг він до хати, став у двері гуркать. Дощечка густиме та гуркатиме. Гуркали дверима. Cм. Грюкати. 2) О доеніи: сразу выжимать молоко изъ всего вымени. Вівчар.... ловить (вівцю) за дійки і уперед їх продоює пальцями; потім гуркає рукою відразу з цілої икри. 3) Ворковать. Голуб гуркати.
Доцу́плювати, -люю, -єш, сов. в. доцу́пити, -плю, -пиш, гл. Дотаскивать, дотащить что-либо.
Ковтьоба, -би и ковтьо́бина, -ни, ж. Оставшееся на лукахъ послѣ половодья углубленіе въ землѣ, наполненное водою и заросшее осокою. А вже кабана то шукай де небудь біля ковтьоби. и Крем. у. Там така твань та такі ковтьоби, що й волами звідтіля не виїдеш.
Коськання, -ня, с. Призываніе лошадей крикомъ: кось-кось! Коськання ночліжне парубоче.
Повтелющувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и утелющити, но во множествѣ.
Полежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Хоч під лавою полежу та на хорошого поглежу.
Різьбяр, -ра, м. = різбарь.