Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

себелюбець

Себелюбець, -бця, м. Себялюбецъ, эгоистъ. МВ. ІІІ. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕБЕЛЮБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕБЕЛЮБЕЦЬ"
Двана́дцятка, -ки, ж. 1) Полотно въ 12 пасмъ. 2) Рыболовная сѣть, въ которой на площади въ 1/4 арш., помѣщается во всѣ стороны 12 ячей.
За́зубень, -бня, м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. Леб. у. 2) = зазубець.
Збу́ток, -тку, м. 1) = збут. О. 1862 IX. 72. 2) Исполненіе.
Зелемизелоня, -ні, ж. = земизеленя. Вх. Пч. І. 9.
Клинтух, -ха, м. Пыжъ.
Круглянча, -чати, с. Маленькій круглый горшокъ. Вх. Зн. 30.
Мло́стити, -стить, гл. безл. Дѣлаться дурно.
Однодумний, -а, -е. Единомышленный.
Поперейменовувати, -вую, -єш, гл. Переименовать (во множествѣ).
Харсон, -ну, м. Херсонъ. Полт. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕБЕЛЮБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.