Гемонів, -нова, -ве Принадлежащій демону. Бранное слово.
Конечне нар. 1) Непремѣнно, неизбѣжно. Вони почули, що за пшеницею треба конечне йти в двір фараонів. Любилося двоє дітей сердечне, присудив Господь розлучити конечне. 2) не конечне. Не совсѣмъ, не очень. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість.
Ли́зкати, -каю, -єш, гл. 1) Лизать, вылизывать. 2) Часто понемногу ѣсть. Сіло б та наїлось одразу, а то й лизкає увесь день.
Мотузя́ний, -а, -е. Веревочный. Мотузяна шлея. Залізна кобила, мотузяний хвіст. (Заг. голка з ниткою).
Оборотати, -таю, -єш, гл. Ошелушить зерно. Ячмінь оборотають на логазу. Товчуть у ступі два рази, раз оборотають, другий раз гладять на чисто. Та оборотай лучче, легше буде після гладити.
Питоньки, пи́точки, гл. ум. отъ питки.
Сутки 2, -ток, ж. Узкій проходъ, промежутокъ между двумя строеніями, плетнями, узкій корридоръ, узкій переулокъ. Ум. суточки. У суточки тіснії ідуть бояре краснії.
Сьогосвітній, -я, -є. Этого міра. Дознав би втіхи й роскоші сьогосвітньої.
Халупа, -пи, ж. Лачуга, избенка. Ум. халупка. Вільно губці в своій халупці.
Хоті Въ выраж.: що хо́ті — что хочешь. Язик у роті, мели що хоті.