Відпірчити, -чу, -чиш, гл. Отпороть, высѣчь. Бідну дитину через стілець та й одпірчать.
Ворозький, -а, -е. 1) Шаловливый.
2) Быстрый, горячій. Ворозький кінь.
Захоп, -пу, м. Захватъ.
Кошуля, -лі, ж. 1) Рубаха. На нім кошуля як біль біленька, як біль біленька, як лист тоненька. Ой мати-мати, вчини мою волю, передай коміку білую кошулю. 2) Струпья на головѣ ребенка. Ум. кошуле[о]нька, кошулечка, кошулька. Головонька змита і кошуленька біла. Ой ходить сон по у ланці, в білесенькій кошулоньці. В тонких білих кошулечках козака водили. Шила кошульку з тонкого рубку.
Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, м. Ум. отъ мед.
Розмуровувати, -вую, -єш, сов. в. розмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разбирать, разобрать каменную стѣну.
Спречний, -а, -е. = суперечний.
Тимуль меж., выражающее веденіе скотины. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль.
Тихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, усмирять.
Хвись меж., выражающ. ударъ съ размаху но чему нибудь. Вхопив камінчик, прицілився.... і Ремула по лобу хвись.
