Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

своєумець

Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЄУМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЄУМЕЦЬ"
Бур'Яніти, -нію, -єш, гл. Заростать сорной травой. Город бур'яніє. Богод. у.
Ганчарний, -а, -е = Гончарський. Глина гончарна. Вас. 182.
Длу́батися, -баюся, -єшся, гл. 1) Копаться въ чемъ-либо. 2) Медленно дѣлать что, копаться. Коло чого він там длубається?
Крутня, -ні́, ж. 1) Постоянное верченіе, вращеніе. 2) = крутанина.
Незлобливий, -а, -е. Незлобный.
Опучка, -ки, ж. Ум. отъ опука.
Отровний, -а, -е. = отруйливий. Вх. Лем. 445.
Тарганити, -ню, -ниш, гл. Тащить, тянуть. Борз. у.
Уловитися, -влюся, -вишся, гл. Пойматься. Нехай вловиться в тенета, що на мене потай ставив. К. Псал. 81.
Храмина, -ни, ж. Постройка, храмина. Млин — чесна храмина. Ном. № 10299.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВОЄУМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.