Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездільний I, -а, -е. Лѣнивый. Я думала: дожду доньки собі помочниці; я тебе дождала єдную, да й ту бездільную. Чуб. V. 1202.
Заду́бти, -бну, -неш, гл. = задубіти.
Зазича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зази́чити, -чу, -чиш, гл. = позичати, позичити. Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай твоя дочка одслуже. Мир. Пов. І. 170.
Пахолик, -ка, м. = пахолок. (Паничі) посилають пахолика. Гол. І. 81.
Поприпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и припустити, но во множествѣ.
Пустельниця, -ці, ж. Пустынница. О. 1862. VIII. 14.
Стройний, -а, -е. = стрійний. Грицько з Марухою, стройною чорнюхою та шукав собі місця. Гол.
Укорливий, -а, -е. Укоризненный.
Цуцукати, -каю, -єш, гл. Звать собаку крикомъ: цуцу! Нехай цуцукають.... Мене сим не зведуть. Г. Арт. (6. 1861. ІІІ. 84).
Чвак, -ка, м. Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ?