Бранець, -нця, м.
1) Плѣнникъ, военноплѣнный.
2) Рекрутъ. Бранець на стойці.
3) Нанятый человѣкъ для выдергиванія конопли; чаще во мн. ч. бранці.
Видовище, -ща, с. Зрѣлище.
Вилисіти, -сію, -єш, гл. Оплѣшивѣть.
Деліка́тний, -а, -е. Нѣжный. Делікатний як панський хорт.
Жидя́, -дя́ти, м. Еврейскій ребенокъ, жиденокъ. Ідуть малеча-жидки з свічками і по боках вулиці тож жидята.
Напащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзко накричать.
Позасмалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь, опалить (во множествѣ). Йде чоловік з десяток пішо без ратищ і без усього, а тілько колки позасмалювали та й ідуть.
Половничник, -ка, м.
1) = полуничник.
2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Проможність, -ности, ж. = спроможність.
Співець, -вця, м. 1) Пѣвецъ. Співець славутний Митуса. Замовк співець. 2) Поэтъ.