Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болезність, -ности, ж. Болѣзнь. Драг. 29.
Визначати, -ча́ю, -єш, сов. в. визначити, -чу, -чиш, гл. 1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнана південник. Дещо. Границю визначив. К. Псал. 236. 2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх. О. 1862. II. 64.
Закомі́рок, -рку, м. Огороженное мѣсто за амбаромъ. Аф. Также вообще всякій закоулокъ. Всі закоморочки, куточки гуже не первий знаю изд. Котл. Кн. III. 24. Ум. закомі́рочок.
Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора. Посл.
Переляментувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать вопить, кричать.
Підцьковувати, -вую, -єш, сов. в. підцькувати, -кую́, -єш, гл. 1) Натравлять, натравить. Підцькував индика собакою. 2) Подзадоривать, подзадорить, раздразнить. Підцьковує Грицька на погибель. Г. Барв. 460. Щоб все, що бачив, росказати і щоб Дареса підцькувать. Котл. Ен. Ще було й діда підцьковує, щоб гриз голову своїй дочці. Чуб. II. 97.
Позаддя, -дя, с. = позадь.
Попереломлювати, -люю, -єш, гл. Переломить (во множествѣ).
Придушити, -ся. Cм. придушувати, -ся.
Хапиця, -ці, ж. ? Хапало в хапиці, хапиця ж по пиці. Ном. № 13335.