Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурнеча

Дурне́ча, -чі, об. Дуракъ, дура. Чи ти принесеш нам таганки, чортова дурнеча? Чуб. II. 491.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНЕЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНЕЧА"
Бздиконути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бздикати.
Загні́чувати, -чую, -єш, сов. в. загніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зарумянить, запечь хлѣбъ (пироги и пр.) такимъ образомъ, чтобы его корка приняла обычный ей красно-коричневый цвѣтъ, — для этого къ посаженному въ печь хлѣбу подгребаютъ горящіе угли или зажигаютъ тонкія щепки или солому. До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додому, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай. МУЕ. III. 90 — 91. Спали соломи три крутені під челюстями, щоб загнітити, як хліб гнітять. Чуб. І. 123.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Мана́тка, -ки, ж. Платокъ. Втерла чорні очі писанов манатков. Федьк. І. 100. Манатки, ків. а) Пожитки. Микола вдосвіта забрав свої манатки і пристав до другої ватаги. Левиц. І. б) Одежда плохая. Жиди посхоплювались, да піднявши манатки, так і майнули. Рудч. Ск. II. 194.
Облупувати, -пую, -єш, сов. в. облупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Обковыривать, обковырять, отрывать, отбивать, отбить обмазку. Щоб не облупувало дощем огради, залізом покрили. Харьк. г. Облупала стіну, — буду знову мазати, бо погано було. Харьк.
Обмова, -ви, ж. Злословіе, клевета, наговоръ. Най же нас обох поховають, нехай же людські обмови устануть. Гол. І. 202. Я гордував обмовою людською. К. ЦН. 259. Ум. обмовонька, обмовочка.
Підстрішок, -шку, м. = підстріха.
Поцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками для украшеніи.
Учетверо нар. Вчетверо. Мені, попові, звісно, учетверо против простого, дякові — удвоє. Кв.
Цідилко, -ка, с. 1) = цідилок. Желех. 2) Большой узелъ, въ который завязаны спереди концы женскаго платка. Гол. Од. 26. Ум. ціди́льце. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРНЕЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.