Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самочуття

Самочуття, -тя, с. Самочувствіе, самосознаніе. Нага тільки вік знає, чого стоїть сей орган (нар. слово) національного самочуття. К. ХП. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЧУТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЧУТТЯ"
Блищати, -щу́, -щи́ш, гл. Блестѣть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать. Чуб. V. 852.
Віддуба́сити, -шу, -сиш, гл. Отколотить, отдуть. Стор. І. 239.
Заті́патися, -паюся, -єшся, гл. Затрепетать, задрожать. Губа затіпалася. У Пороха руки затіпались. Мир. ХРВ. 180. Серце затіпалось, немов хто доторкнувся до його. Мир. ХРВ. 5. Затіпалось розшматоване тіло Речі Посполитої, як тіпається индик після того, як голова одрубана. Мир. ХРВ. 91.
Змислений, -а, -е. 1) Подуманный; придуманный; выдуманный. 2) Чувственный, видимый. Світ змислений, де ся родив, з Діви Марії проісходив. Чуб. III. 370.
Зневіра, -ри, ж. Недовѣріе, сомнѣніе. А нині жаль, зневіра серденько облягли. Млак. 17.
Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448.
Проворно нар. Проворно, быстро.
Скипітися Cм. скипатися.
Уселячина, -ни, ж. Всячина. Бессараб.
Широкобородий, -а, -е. Съ широкой бородой. Морд. К. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОЧУТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.