Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рюмса

Рюмса, -си, об. Плакса.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМСА"
Барбосів, -сова, -ве Принадлежащій, свойственный барбосу. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкиреними зубами, з лютими очима. Левиц. І. 31.
Гнітючка, -ки, ж. Видъ лихорадки. Міусск. окр.
Зага́моритися, -рюся, -ришся, гл. Заговориться, увлечься разговоромъ. Я загаморився в корчмі, а кінь і втік. Н. Вол. у.
Засла́ти I Cм. засилати.
За́янець, -нця, м. = заєць. Вх. Пч. II. 6.
Їднак нар. = однак. Я їднак приїхав. Чуб. V. 137.
Пооббризкувати, -кую, -єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас. Харьк. у.
Придовжитя, -жу, -жиш, гл. Пройти ралом въ длину по засѣянному полю. Н. Вол. у.
Примудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Придумать, ухитриться.
Шкромадити, -джу, -диш, гл. = скромадити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЮМСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.