Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

русалка

Русалка, -ки, ж. Русалка. Чуб. І. 207. Сиділа русалка на білій березі, просила русалка в жіночок намітки. Чуб. III. 187. Ум. русалонька, русалочка. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали, взяли її сердешную та, й залоскотали. Шевч. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУСАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУСАЛКА"
Гулюма́ха, -хи, ж. Большая шишка. Лохв. у.
Гурто́к, -тка́, м. Ум. отъ гурт.
Ло́ви, -вів, м. мн. Ловля; охота, звѣриная ловля. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. № 1301. Ой пішло два паничі на лови, на лови, надибало дві панянці в зеленій діброві.
Мча́лка, -ки, ж. Вѣстница. Встрѣчено у Котляревскаго: Іриса цьохля проклятуща... Олимпська мчалка невсипуща. Котл. Ен. IV. 53.
Накли́катися, -чуся, -чешся, гл. Назваться, напроситься.
Недбалий, -а, -е. 1) Нерадивый, небрежный, нерачительный. 2) Беззаботный.
Осятер, -тра, м. = осетер. Зірвався осятер з гака. К. ПС. 147.
Плямити, -млю, -миш, гл. Пятнать, пятнить.
Похамаркати, -каю, -єш, гл. Побормотать.
Упогонити, -ню, -ниш, гл. Умѣть, быть въ силѣ погонять воловъ, запряженныхъ въ плугѣ, и управлять ими. Я оціх волів сам упогонив, а хлопець не впогоне. Волч. у. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУСАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.